ПРОГОДУВАТИ, ДУ́Ю, ЄШ,
Прогодувати, ду́ю, єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 462.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРОГОДУВАТИСЯ, ДУЮСЯ, ЄШСЯ, →← ПРОГОВОРЮВАТИСЯ, РЮЮСЯ, ЄШСЯ,